ВИДИ ВІНКІВ

Вінок кохання
  Серед розмаїтості вінків особливе місце належить „вінку кохання”. Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.
  Основу такого вінка складають ромашки – символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом – квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю – символ гнучкості та розуму.

Вінок надії
  Його виплітали дівчата, яким не пощастило у коханні, або для того, щоб освідчитися в ньому нерішучому парубкові.
  В’язали вінок з волошок і польового маку. Волошка – символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, що любов прийде сама, коли такий вінок дівчина власноруч одягне на голову своєму обранцеві.

Вінок відданості
  Його виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають квітучий любисток.
  Колись давно, повідають люди старшого віку, жили в Україні два птахи: Любисток і Волошка. А що були вони дуже гарними від природи, то люди винищили їх. Знайшли собі притулок у гаю останні двоє з тих пташенят, і недоля здружила їх настільки, що всі ставили їх у приклад.
  До кінця своїх днів вчили Любисток і Волошка всіх любити й оберігати одне одного, шанувати, бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими квітками. Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хвилю розлуки. І возив козак такий засушений віночок у шовковій хустці коло серця по далеких світах, та твердо знав, що його чекають, про нього пам’ятають, його кохають.

Ворожба на барвінкових вінках

  До свята дівчата вдома виплітали вінки з барвінку, а прикрашали їх сухими квітками безсмертника, різною зеленню з вазонів, стрічками. Коли по закінченні андріївських вечорниць усі йшли до дому то дівчата обирали одне дерево і кидали на нього віночки. Чий завис найвище – та першою вийде заміж.
  Мегедь Оксана, учениця 11-Б класу, гурток „Берегиня”