СТРІЧКИ ВІНКА

Український вінок, окрім безлічі квітів, обов’язково мав бути прикрашений стрічками. В’язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука.
Першою у віночок посередині в’яжуть світло-коричневу стрічку, яка символізує землю-годувальницю. Пообіч від коричневої – жовті стрічки – символ сонця. За ними ідуть з різних боків світло-зелена і темно-зелена – символ живої природи, краси і молодості. Потім голубі, сині – символи неба і води, що дають силу й здоров’я, далі в’яжуть з одного боку жовтогарячу – символ хліба, а з другого фіолетову – символ розуму, мудрості людини, а потім малинову – символ душевності, щирості та рожеву – символ достатку. По краях вінка вплітають білі стрічки – символ чистоти. На лівій білій у давнину внизу вишивали сонце, а на правій – місяць. Ці два основні знаки – головні обереги голови. Стрічки берегли дівоче волосся від чужих очей. Вони повинні були бути не коротшими від кіс.
Білу стрічку вплітали дівчата до 16 років і заручені перед весіллям, червону – хто мав парубка, зелену – незайняті дівчата, коричнева свідчила про те, що у родині хтось хворів, а чорна була символом жалоби.
Коли дівчина росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. Люди, при зустрічі, обдаровували її хлібом, грішми, тканиною, одягом. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди прохали стати їм за доньку. А дівчина, за повагу таку, дарувала тим людям стрічку з віночка чи вишиту хустинку, в якій носила насіння любистку.
Бахмацька Марія
Учениця 7-А класу гімназії № 267
Гурток „Берегиня”

ЛЕГЕНДА ПРО ВІНОК

Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: „Знімеш вінок – моя будеш”. Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому кажуть, що вінок оберігає від нечистої сили.
Бахмацька Марія
Учениця 7-А класу гімназії № 267
Гурток „Берегиня”

"Вінок сподівань"

 Мегедь Оксана, учениця 11-Б класу, гурток „Берегиня

ВИДИ ВІНКІВ

Вінок кохання
  Серед розмаїтості вінків особливе місце належить „вінку кохання”. Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.
  Основу такого вінка складають ромашки – символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом – квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю – символ гнучкості та розуму.

Вінок надії
  Його виплітали дівчата, яким не пощастило у коханні, або для того, щоб освідчитися в ньому нерішучому парубкові.
  В’язали вінок з волошок і польового маку. Волошка – символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, що любов прийде сама, коли такий вінок дівчина власноруч одягне на голову своєму обранцеві.

Вінок відданості
  Його виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають квітучий любисток.
  Колись давно, повідають люди старшого віку, жили в Україні два птахи: Любисток і Волошка. А що були вони дуже гарними від природи, то люди винищили їх. Знайшли собі притулок у гаю останні двоє з тих пташенят, і недоля здружила їх настільки, що всі ставили їх у приклад.
  До кінця своїх днів вчили Любисток і Волошка всіх любити й оберігати одне одного, шанувати, бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими квітками. Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хвилю розлуки. І возив козак такий засушений віночок у шовковій хустці коло серця по далеких світах, та твердо знав, що його чекають, про нього пам’ятають, його кохають.

Ворожба на барвінкових вінках

  До свята дівчата вдома виплітали вінки з барвінку, а прикрашали їх сухими квітками безсмертника, різною зеленню з вазонів, стрічками. Коли по закінченні андріївських вечорниць усі йшли до дому то дівчата обирали одне дерево і кидали на нього віночки. Чий завис найвище – та першою вийде заміж.
  Мегедь Оксана, учениця 11-Б класу, гурток „Берегиня”  

2009-2010 навчальний рік

  Проект «Мій край – легенда» був дуже цікавим, тому у нас виникло бажання продовжити роботу над ним.
За матеріалами проекту у 2009 році у межах районного семінару для вчителів обслуговуючої праці був проведений захід «Український віночок».
Учасники проекту розповідали про види, значення українських віночків, про використання їх під час народних обрядів.
Розповідаючи про використання вінків на Благовіщеня та на Зелені свята, дівчата співали пісню «Ой ти, весно красна!» та водили хоровод з вінками. Розповідь про Купальські свята також супроводжувалась піснею «А ми рутоньку посієм, посієм!»
Говорячи про квіти віночка, дівчата проникливо співали пісню «Чорнобривці» , яка не залишила байдужими нікого на цьому семінарі.
Керівник гуртка Барзиловська Н.В.