ПОЛИН гіркий знаний як засіб, що посилює апетит та поліпшує травлення, а також давній перевірений засіб від пропасниці. Відвар з полину рекомендують при сухому кашлі, при ревматизмі, для полоскання ротової порожнини при болі зубів.
ПОЛИН звичайний, званий в народі чорнобилем, мав також широке застосування . Наукова медицина дуже обережно ставиться до цієї рослини, в народі ж її віддавна цінують і наділяють різноманітною лікувальною дією. „Трава чорнобиль – мати есть всем травам”, - таку оцінку дають їй давні пам’ятки медичної літератури. Чорнобиль застосовували як засіб від простудних захворювань, туберкульозу, головних болей різної етіології, гінекологічних недуг, епілепсії, вживали при лікуванні ракових захворювань. Цим зіллям, зірваним на Івана Купала, перепоясувалися, щоб запобігти болю попереку при роботі.
ДЕРЕВІЙ – давній перевірений кровоспинний засіб, вживався при простудних захворюваннях, кашлі, запаленні легенів. Лікували цією рослиною жіночі недуги. Деревій разом з іншими рослинними інгредієнтами успішно застосовується при лікуванні виразкової хвороби шлунка, хронічних бронхітах та бронхіальній астмі.
РОМАШКА – засіб, що посилює зір і слух, зміцнює пам’ять. Настоєм
ромашки користувалися для промивання гнійних ран, виразок, полоскали ротову порожнину при болях зубів, горло при ангінах, робили примочки при захворюванні очей, застосовували при подагричних опуханнях рук і ніг. Чай з квітів ромашки пили і при шлунково-кишкових і простудних захворюваннях, вважали добрим жовчогінним засобом. Широко вживали цю рослину при лікуванні жіночих недуг. Незамінною була і є ромашка в практиці дитячого лікування при простудних, шлункових та шкірних захворюваннях.
М'ЯТА вважається в народі рослиною широкої лікувальної дії. Це передусім перевірений засіб, що заспокоює болі в шлунку, поліпшує апетит, припиняє пронос та нудоту. М’ята має також чітко виражені сечогінні, жовчогінні, болетамувальні та потогінні властивості. Вважали її й ефективним засобом при легеневих, серцево-судинних та деяких шкіряних недугах.
ПОЛИН звичайний, званий в народі чорнобилем, мав також широке застосування . Наукова медицина дуже обережно ставиться до цієї рослини, в народі ж її віддавна цінують і наділяють різноманітною лікувальною дією. „Трава чорнобиль – мати есть всем травам”, - таку оцінку дають їй давні пам’ятки медичної літератури. Чорнобиль застосовували як засіб від простудних захворювань, туберкульозу, головних болей різної етіології, гінекологічних недуг, епілепсії, вживали при лікуванні ракових захворювань. Цим зіллям, зірваним на Івана Купала, перепоясувалися, щоб запобігти болю попереку при роботі.
ДЕРЕВІЙ – давній перевірений кровоспинний засіб, вживався при простудних захворюваннях, кашлі, запаленні легенів. Лікували цією рослиною жіночі недуги. Деревій разом з іншими рослинними інгредієнтами успішно застосовується при лікуванні виразкової хвороби шлунка, хронічних бронхітах та бронхіальній астмі.
РОМАШКА – засіб, що посилює зір і слух, зміцнює пам’ять. Настоєм
ромашки користувалися для промивання гнійних ран, виразок, полоскали ротову порожнину при болях зубів, горло при ангінах, робили примочки при захворюванні очей, застосовували при подагричних опуханнях рук і ніг. Чай з квітів ромашки пили і при шлунково-кишкових і простудних захворюваннях, вважали добрим жовчогінним засобом. Широко вживали цю рослину при лікуванні жіночих недуг. Незамінною була і є ромашка в практиці дитячого лікування при простудних, шлункових та шкірних захворюваннях.
М'ЯТА вважається в народі рослиною широкої лікувальної дії. Це передусім перевірений засіб, що заспокоює болі в шлунку, поліпшує апетит, припиняє пронос та нудоту. М’ята має також чітко виражені сечогінні, жовчогінні, болетамувальні та потогінні властивості. Вважали її й ефективним засобом при легеневих, серцево-судинних та деяких шкіряних недугах.БЕЗСМЕРТНИК (цмин пісковий).
У науковій медицині використовують траву барвінку . З неї виготовляють препарат, який застосовують при гіпертонічній хворобі та серцебитті неврогенного характеру і вегетативних неврозах. З барвінку виготовляють препарати, які застосовують при головних болях як засіб, що розширює судини головного мозку.
У народній медицині траву барвінку використовують як кровоочисний, в’яжучий, легкий проносний і кровоспинний засіб, при кровоточивості ясен і зубному болю, неприємному запаху з рота, хворобах горла, а також при бронхітах, запаленні тонких і товстих кишок. Ця рослина отруйна, тому треба точно дозувати препарати з неї.
КАЛИНА. Ягоди калини тонізують організм, покращують роботу серця, корисні при спазмах судин, гіпертонії, неврозах, мають заспокійливу дію, їх використовують як сечогінний засіб. У народній медицині сік і відвар ягід із медом п’ють при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Лікарське значення має кора. Кору калини застосовують як кровоспинний засіб.
ЛЮБИСТОК. Найчастіше використовують як сечогінний засіб у разі набряків серцевого та ниркового походження для поліпшення діяльності серця. Вживають відвар і в разі млявого травлення, метеоризму. Любисток поліпшує функцію органів травлення, має заспокійливі та болетамувальні властивості. Любисток вводять до лікувальної суміші, яку рекомендують хворим з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Складові любистку сприяють відходженню мокротиння, тому хворим на запалення легень, хронічний бронхіт радять приймати порошок кореня любистку.
Любисток у наших прабабусь був поширеним косметичним та гігієнічним засобом. Настій коріння пили у разі гноячкових висипань на шкірі, тріщинок в кутиках рота. Відваром кореня мили волосся – це був лікувальний і профілактичний засіб від його випадання.
ВОЛОШКИ. Народна медицина з давніх часів широко використовувала волошки для зцілення багатьох хвороб. Настоєм промивали очі людям, в яких хворіють очі, виникає кон’юнктивіт або ж ячмені „замучили”. Настій тамує і зубний біль. А в разі поранень до ран прикладали подрібнене листя рослини.
Волошками у суміші з кропивою, нагідками, хвощем та чередою лікували фурункули та вугри. Примочки з самої волошки – добрий косметичний засіб для шкіри з розширеними порами. Всередину настій квітів вживають у разі застуд, особливо з кашлем. А найбільше цінували волошку у вигляді настоїв, відварів, настоянок га горілці як сечогінний засіб. Його давали хворим із серцевими набряками та сечокам’яною хворобою, як засіб, що регулює сольовий обмін, оскільки настої цієї рослини знижують концентрацію речовин (сечової кислоти, кальцію), з яких можуть утворюватися камені в нирках.
Ліки з волошок давали людям з хворою печінкою, зокрема, в разі гепатиту. Жовчогінні, протизапальні та спазмолітичні властивості рослин використовують також у разі дискінезії жовчних шляхів, холециститу, холангіту. Полегшували волошки стан хворих на малярію, жовтуху, навіть туберкульоз легенів. Відваром квітів жінки лікували білі.
НЕЗАБУДКА. Використовують її в народній
медицині як засіб, що має протизапальні і кровоспинні властивості, а також такий, що зменшує виділення поту. Настій трави п’ють при хронічному бронхіті, кашлі, навіть при туберкульозі легень, що супроводжується нічним потовиділенням і схудненням. Зовнішньо застосовують настій для обливання та примочок при шкірних висипах, сухій екземі тощо.
НАГІДКИ (календула). Використовується народній медицині, офіційній медицині, косметології, а також у ветеринарії. З квіток календули виготовляють настойку, яка має противірусну, бактерицидну, реперативну, дезодоруючу дію.
Календулу застосовують як бактерицидний і протизапальний засіб при порізах, ранах, запальних і гнійних захворюваннях шкіри, слизової оболонки, для полоскання горла при захворюванні верхніх дихальних шляхів, при ангіні й ін.
Призначається у середину при хронічному гепатиті, холециститі, виразкової хворобі. Для полоскання порожнини рота та горла при гострому і хронічному фарингіті, катаральній ангіні, стоматитах, гінгівітах, пародонтозі та спринцювання при гострому вагініті й ерозії шийки матки. Зовнішньо для протирання шкіри в чистому вигляді. При ранах, опіках, відмороженнях використовують для примочок на уражені ділянки. При хронічному гнійному середньому отиті настойку закапують у вухо.
МАК. Лікувальні властивості маку добре знали народн
і цілителі і застосовували його як засіб снодійний та заспокійливий, здатний знімати приступи кашлю.
Фармакологічні властивості маку снотворного зумовлені наявністю в ньому наркотичних речовин, які використовують, як знеболюючий засіб при травмах, у до – та післяопераційному періоді, при сильних болях, від безсоння, зумовленого сильними болями. Рідше його призначають при сильному кашлі чи задусі, пов’язаній із гострою серцевою недостатністю. При багаторазовому, тривалому прийомі морфіну розвивається хвороблива пристрасть до нього – морфінізм, що супроводжується глибокими психічними розладами. У терапевтичних дозах препарати маку не пригнічують дихання, серцеву діяльність та функції шлунково-кишкового тракту. Алкалоїд маку, кодеїн, значно зменшує збудливість кашлевого центру, використовується при головних болях, невралгіях.
ЧОРНОБРИВЦІ . Настій із чорнобривців поліпшує обмін речовин. На початкові стадії цукрового діабету чорнобривці здатні знизити рівень глюкози в крові, позитивно діють на підшлункову залозу. У разі інших захворювань, що виникають унаслідок ураження підшлункової залози і порушення обміну речовин (псоріаз, вітиліго, діатез, нейродерміт, випадіння волосся, погіршення зору), чорнобривці також ефективні. Наші бабусі, особливо в селах, коли хімічні таблетки ще не мали особливої популярності, застосовували чорнобривці як ефективний потогінний засіб, що рятував у разі застудних захворювань. Бактерицидну дію чорнобривців виявлено дуже давно. Примочками, компресами, обмиваннями з настою чорнобривців лікують запальні процеси на шкірі, при цьому шкіра стає еластичною, оксамитовою, гарною. Для лікування ураженої шкіри, гнійних висипань готують настій чорнобривців на олії..Це ефективний засіб для обмивання, примочок, протирання шкіри. Він очищує шкіру від продуктів обміну, надає їй еластичності, пружності, дезодорує, поліпшує обмін речовин, діє заспокійливо. Особливо до вподоби такі ліки жінкам. Адже, протираючи ними шкіру, жінки стають ще привабливішими. Надзвичайно корисні ванни з чорнобривців у поєднанні з іншими рослинами. До речі, українці завжди купали маленьких дітей, особливо хлопчиків, у чорнобривцях, щоб були красивими і сміливими.
У науковій медицині використовують траву барвінку . З неї виготовляють препарат, який застосовують при гіпертонічній хворобі та серцебитті неврогенного характеру і вегетативних неврозах. З барвінку виготовляють препарати, які застосовують при головних болях як засіб, що розширює судини головного мозку.У народній медицині траву барвінку використовують як кровоочисний, в’яжучий, легкий проносний і кровоспинний засіб, при кровоточивості ясен і зубному болю, неприємному запаху з рота, хворобах горла, а також при бронхітах, запаленні тонких і товстих кишок. Ця рослина отруйна, тому треба точно дозувати препарати з неї.
КАЛИНА. Ягоди калини тонізують організм, покращують роботу серця, корисні при спазмах судин, гіпертонії, неврозах, мають заспокійливу дію, їх використовують як сечогінний засіб. У народній медицині сік і відвар ягід із медом п’ють при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Лікарське значення має кора. Кору калини застосовують як кровоспинний засіб.
ЛЮБИСТОК. Найчастіше використовують як сечогінний засіб у разі набряків серцевого та ниркового походження для поліпшення діяльності серця. Вживають відвар і в разі млявого травлення, метеоризму. Любисток поліпшує функцію органів травлення, має заспокійливі та болетамувальні властивості. Любисток вводять до лікувальної суміші, яку рекомендують хворим з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Складові любистку сприяють відходженню мокротиння, тому хворим на запалення легень, хронічний бронхіт радять приймати порошок кореня любистку.Любисток у наших прабабусь був поширеним косметичним та гігієнічним засобом. Настій коріння пили у разі гноячкових висипань на шкірі, тріщинок в кутиках рота. Відваром кореня мили волосся – це був лікувальний і профілактичний засіб від його випадання.
ВОЛОШКИ. Народна медицина з давніх часів широко використовувала волошки для зцілення багатьох хвороб. Настоєм промивали очі людям, в яких хворіють очі, виникає кон’юнктивіт або ж ячмені „замучили”. Настій тамує і зубний біль. А в разі поранень до ран прикладали подрібнене листя рослини.Волошками у суміші з кропивою, нагідками, хвощем та чередою лікували фурункули та вугри. Примочки з самої волошки – добрий косметичний засіб для шкіри з розширеними порами. Всередину настій квітів вживають у разі застуд, особливо з кашлем. А найбільше цінували волошку у вигляді настоїв, відварів, настоянок га горілці як сечогінний засіб. Його давали хворим із серцевими набряками та сечокам’яною хворобою, як засіб, що регулює сольовий обмін, оскільки настої цієї рослини знижують концентрацію речовин (сечової кислоти, кальцію), з яких можуть утворюватися камені в нирках.
Ліки з волошок давали людям з хворою печінкою, зокрема, в разі гепатиту. Жовчогінні, протизапальні та спазмолітичні властивості рослин використовують також у разі дискінезії жовчних шляхів, холециститу, холангіту. Полегшували волошки стан хворих на малярію, жовтуху, навіть туберкульоз легенів. Відваром квітів жінки лікували білі.
НЕЗАБУДКА. Використовують її в народній
медицині як засіб, що має протизапальні і кровоспинні властивості, а також такий, що зменшує виділення поту. Настій трави п’ють при хронічному бронхіті, кашлі, навіть при туберкульозі легень, що супроводжується нічним потовиділенням і схудненням. Зовнішньо застосовують настій для обливання та примочок при шкірних висипах, сухій екземі тощо.
НАГІДКИ (календула). Використовується народній медицині, офіційній медицині, косметології, а також у ветеринарії. З квіток календули виготовляють настойку, яка має противірусну, бактерицидну, реперативну, дезодоруючу дію.Календулу застосовують як бактерицидний і протизапальний засіб при порізах, ранах, запальних і гнійних захворюваннях шкіри, слизової оболонки, для полоскання горла при захворюванні верхніх дихальних шляхів, при ангіні й ін.
Призначається у середину при хронічному гепатиті, холециститі, виразкової хворобі. Для полоскання порожнини рота та горла при гострому і хронічному фарингіті, катаральній ангіні, стоматитах, гінгівітах, пародонтозі та спринцювання при гострому вагініті й ерозії шийки матки. Зовнішньо для протирання шкіри в чистому вигляді. При ранах, опіках, відмороженнях використовують для примочок на уражені ділянки. При хронічному гнійному середньому отиті настойку закапують у вухо.
МАК. Лікувальні властивості маку добре знали народн
і цілителі і застосовували його як засіб снодійний та заспокійливий, здатний знімати приступи кашлю.Фармакологічні властивості маку снотворного зумовлені наявністю в ньому наркотичних речовин, які використовують, як знеболюючий засіб при травмах, у до – та післяопераційному періоді, при сильних болях, від безсоння, зумовленого сильними болями. Рідше його призначають при сильному кашлі чи задусі, пов’язаній із гострою серцевою недостатністю. При багаторазовому, тривалому прийомі морфіну розвивається хвороблива пристрасть до нього – морфінізм, що супроводжується глибокими психічними розладами. У терапевтичних дозах препарати маку не пригнічують дихання, серцеву діяльність та функції шлунково-кишкового тракту. Алкалоїд маку, кодеїн, значно зменшує збудливість кашлевого центру, використовується при головних болях, невралгіях.
ЧОРНОБРИВЦІ . Настій із чорнобривців поліпшує обмін речовин. На початкові стадії цукрового діабету чорнобривці здатні знизити рівень глюкози в крові, позитивно діють на підшлункову залозу. У разі інших захворювань, що виникають унаслідок ураження підшлункової залози і порушення обміну речовин (псоріаз, вітиліго, діатез, нейродерміт, випадіння волосся, погіршення зору), чорнобривці також ефективні. Наші бабусі, особливо в селах, коли хімічні таблетки ще не мали особливої популярності, застосовували чорнобривці як ефективний потогінний засіб, що рятував у разі застудних захворювань. Бактерицидну дію чорнобривців виявлено дуже давно. Примочками, компресами, обмиваннями з настою чорнобривців лікують запальні процеси на шкірі, при цьому шкіра стає еластичною, оксамитовою, гарною. Для лікування ураженої шкіри, гнійних висипань готують настій чорнобривців на олії..Це ефективний засіб для обмивання, примочок, протирання шкіри. Він очищує шкіру від продуктів обміну, надає їй еластичності, пружності, дезодорує, поліпшує обмін речовин, діє заспокійливо. Особливо до вподоби такі ліки жінкам. Адже, протираючи ними шкіру, жінки стають ще привабливішими. Надзвичайно корисні ванни з чорнобривців у поєднанні з іншими рослинами. До речі, українці завжди купали маленьких дітей, особливо хлопчиків, у чорнобривцях, щоб були красивими і сміливими.Мегедь Оксана, 15 років, 9 клас, гурток „Берегиня”
Комментариев нет:
Отправить комментарий